18:36 16.08.2018
Лариса Коляда опубликовала запись в сообщество з Україною в серці

Усмішка

Світлина від Цинічний Бандера.

Метки: усмішка
 
13:37 16.08.2018
Лариса Коляда опубликовала запись в сообщество з Україною в серці

Любовні прикмети та забобони наших бабусь

Любовні прикмети та забобони

Наші бабусі завжди вірили в безліч різних прикмет та забобонів. Це і прикмети про погоду, побут, тварин, речі тощо. От здавна існує багато забобонів і для закоханих дівчат та хлопців.

— Вибираючи місце для зустрічі, закохані повинні віддати перевагу місцю біля води, або підніжжя пагорба, або лісову галявину — це означає, що вони будуть один одному вірні, і почуття їх не пройде.

— Дівчина, яка, виходячи з дому, забуде глянути на північ, ризикує залишитися старою дівою.

— Якщо ви пишете лист коханому, його потрібно закінчити, коли годинник почне бити північ.

— Якщо дівчина зустрічається зі своїм коханим і цілує його, коли місяць молодий — це дуже добре, оскільки в цьому випадку вона скоро стане його нареченою. При цьому в шлюбі обох чекає любов на довгі роки і багатство.

— Доброю прикметою вважається також, якщо дівчина, думаючи про свого обранця, чує крик півня — птах віщує швидке весілля.

— Якщо хочеш дізнатися, чи судилося тобі одружитисяі коли це трапиться, то, поївши вишень, рахуй вишневі кісточки, що залишилися на твоїй тарілці, примовляючи: «В цьому році, в наступному році, коли-небудь, ніколи». Остання кісточка дасть тобі відповідь.

— Кращий час для шлюбної пропозиції — це вечір п'ятниці, причому про заручини в цьому випадку треба оголосити в суботу.

— Не слід відправляти листи коханому на Різдво або 29 лютого, яке, як відомо, буває лише раз в 4 роки. Нести послання на пошту потрібно дуже обережно — зронити його по дорозі віщує сварку.

— Зарученій дівчині не слід приміряти обручку до весілля, так як це може закінчитися раптовим розривом з нареченим. І, звичайно ж, ні в якому разі не можна це кільце втрачати.

-Заручені не повинні разом фотографуватися, інакше вони незабаром розлучаться, або їх спільне життя буде нещасливим. Щоб уникнути цього їм не слід також спільно милуватися молодим місяцем і призначати зустрічі на перехрестях і мостах. Інакше їх пристрасть перейде у взаємну ненависть, а повага — в глузливе презирство.

— Вирішивши зробити подарунок своїй половині, не купуйте рукавички, годинник, брошку або ніж (до розлуки). Деякі вірять, що невдачу при цьому можна відвернути, якщо отримати від продавця здачу дрібною монетою.

— Ті, хто хоче, щоб їх роман протікав легко і гладко, не повинні зустрічатися на сходах (особливо поганою прикметою вважається цілуватися або обніматися стоячи на сходах).

http://www.rivne1.tv/Info/?id=70279

Метки: Любовні прикмети та забобони
 
12:09 16.08.2018
Мария Соколенко опубликовала запись в сообщество з Україною в серці

5 замков Украины, в которых живут привидения

5 замков Украины, в которых можно встретить привидение

5 замков Украины, в которых можно встретить привидение


Читать далее...

Метки: отдых, украина, интересные факты, замок, приведения
 
10:28 16.08.2018
Лариса Коляда опубликовала запись в сообщество з Україною в серці

Скумпія

Радували кущики з пухнастим серпанком квітів очі козаків. Із 17-го століття оселилися в наших степах красиві кущі скумпії (Cotinus coggygria), які степовики називали «рай-дерево» або «дим-дерево».
При цьому козаки-шкоти (шотландці) розповіли, що до них цю рослинку привезли із Італії, тому її назвали – Venetian sumach, венеціанський сумах.
А козаки з німецьких земель згадали, що вдома бачили ці деревця із довгою назвою Goldholzsumach (сумах із золотою деревиною). За здатність скумпії завдяки квітам ставати вдвічі більшою, прикрашатися старовинними завитими перуками, німці називали рослину дерево-перука.
З часом наші пращури навчилися робити з деревини скумпії жовту фарбу для тканини, шкіри (скумпінію).
Та й сьогодні ми милуємося цвітінням скумпії в травні-червні, яскравим лілово-пурпурним забарвленням осінніх кущиків.

http://uahistory.com/topics/language_fun/8454

Метки: мовні забавки
 
08:36 16.08.2018
Лариса Коляда опубликовала запись в сообщество з Україною в серці

16 серпня: це цікаво знати

І взагалі: ко’ б не було рабів,
Цікаво, чи з’явилися б тирани?
Борис ОЛІЙНИК

У дохристиянські часи 16 серпня наші предки вшановували лісовиків — міфологічних істот, що вважалися господарями лісу. Цього дня на лісових галявинах розкладали їжу, аби лісовик не робив зла, і святили хліб.

У народі 16 серпня вшановували Антона Римлянина і визначали за цим днем погоду на жовтень, бо вірили, що Антон саме на жовтень дивиться. "Як день сухий, то й жовтень сухий". До всього, якщо Антонів день — вітряний, зима буде сніжною.

За церковним календарем 16 серпня вшановують день пам’яті преподобного Антонія Римлянина, преподобних Ісаакія, Далмата і Фауста, мученика Раждена перса, преподобного Косму пустельника.

Іменинниками 16 серпня є:

Антон, Соломія, Кузьма.

Події 16 серпня:

1649 — відбулася Зборівська битва — переможна битва козацької армії, очолюваної Богданом Хмельницьким, з польським військом під командуванням короля Яна ІІ Казимира під Зборовом (тепер Тернопільська область). В результаті 18 серпня 1649 р. був укладений Зборівський договір, за умовами якого визнавалася самоврядність Війська Запорозького, Гетьманщини; на землях Війська Запорозького влада належала гетьману, чисельність козаків Війська Запорозького обмежувалась реєстром у 40 000 осіб.

1820 — у Ніжині коштом князя Олександра Безбородька відкрито Гімназію вищих наук (нині — Ніжинський педагогічний інститут).

1914 — Головна Українська Рада оприлюднила маніфест до українського народу з приводу Першої світової війни із закликом боротися за визволення України.

1976 — на великий екран вийшла кінокомедія Ельдара Рязанова "Іронія долі, або з легкою парою!".

16 серпня народились:

1881 — Іван Дряпаченко, український живописець, графік, колекціонер. Автор полотен "На озері", "Косарі", "Лелеки перед грозою", "Назустріч вечору", "Параска у святковий день".

"Нашої красуні Василівки я не проміняю на жодну Венецію. Садки й гаї, білі хатки й чарівна ріка української пісні !" (Іван Дряпаченко).

1852 — Микола Дашкевич, український літературознавець, історик. Автор праць про Івана Котляревського, дослідник українських дум, історії Галицько-Волинського князівства.

Чи знаєте ви, що:

Про "Заповіт" Шевченка
Якби не втручання Андрія Козачковського в долю Шевченка, то "Заповіт" і справді став би останнім твором у житті Кобзаря.

Листопад 1845 р. видався мокрим і холодним. Шевченко працював тоді в Археографічній комісії і мусив весь час роз’їжджати селами і містами, змальовуючи старовинні церкви, монастирі, незвичайні будівлі. В одній з таких подорожей він захворів. Довелося злягти в чужій хаті серед чужих людей.

Про хворобу поета дізнався його щирий приятель, переяславський лікар Андрій Осипович Козачковський і негайно ж перевіз Тараса Григоровича до себе у Переяслав. У хворого почалося двостороннє запалення легенів. І лікар, і поет знали, що у той час мало хто видужував від цієї хвороби. Після 20 грудня хворому погіршало, становище його було майже безнадійним.

Тоді ж, лежачи у чистій, теплій, затишній кімнаті Шевченко думав про свою останню годину. Було боляче, що лишилися невиспіваними його думи. Ось тоді Шевченкові страшенно захотілося сказати народові, Україні, своїм друзям тепле щире слово, і на папері лягли рядки: "Як умру, то поховайте..."

На щастя, талант лікаря і міцний організм Шевченка перемогли хворобу, і через два тижні поет вже вирушив у путь на Чернігівщину з тим же таки завданням Археографічної комісії. А "Заповіт" пішов у люди.

"Рідна країна"

Метки: Календар
 
14:06 15.08.2018
Мария Соколенко опубликовала запись в сообщество з Україною в серці

На українців очікує спека до +36, а дощі — лише на заході

При потужній спеці вітер буде слабким, а дощів в більшості областей не очікується

<p style="text-align: justify;">Архівне фото</p>Архівне фото


Читать далее...

Метки: прогноз погоди, спека, дощі
 
13:18 15.08.2018
Самуил Фридман опубликовал запись в сообщество з Україною в серці

В Крыму появилось нововведение. Visa и MasterCard не обслуживаются

Жители Украины, которые собираются посетить Крым, должны знать, что на аннексированном полуострове окончательно закрыли возможность пользоваться платежными картами Visa и MasterCard. Владельцы таких карт некоторое время могли обналичивать средства, благодаря крымскому «Генбанку». Теперь банк заявил, что прекращает обслуживать карты Visa и MasterCard. Даже если срок годности не истек, карты все равно будут заблокированы. Таким образом, в оккупированном Крыму полностью прекращен выпуск карт международных платежных систем.

В «Генбанке» призвали клиентов переходить на карты российской системы «Мир», которыми практически нельзя рассчитаться за границей

Метки: КРЫМ, Visa, Санкции, аннексия, международные платежные системы
 
12:49 15.08.2018
Лариса Коляда опубликовала запись в сообщество з Україною в серці

Прикмети та забобони для школярів та студентів

Прикмети та забобони для школярів та студентів
Ось, вже незабаром знову розпочнеться навчальний рік. Це важлива подія не лише для першокласників, а й для першокурсників. Адже шкільна пора — це важливий етап в нашому житті і студентське життя теж не менш важливе.


Проте чи знаєте Ви, що існує безліч прикмет та забобонів для школярів та студентів.Можливо саме вони допоможуть Вам у навчальному році?

По-перше, якщо ввечері напередодні 1 вересня іде дощ, то навчальний рік обіцяє бути вдалим для "першачків". В даному випадку маються на увазі не тільки першокласники, а й студенти-першокурсники. Все саме так і складеться, якщо підставити долоні дощу і вимовити: "Дощу дождиться, мені добре вчитися, осягати знання, проблем не знати". За першокласника це може сказати мама, замінюючи слово "мені" фразою "моєму синові (дочці)".

По-друге, щоб заздалегідь уникнути усього поганого, пов’язаного з навчанням, вранці 1 вересня будь-який школяр або студент повинен доторкнутися до носа чорної кішки і вимовити: "Котячий ніс мені щастя приніс, від поганих прикмет визволив, все добре залишив".

Якщо першокласник 1 вересня, виходячи з дому, спіткнувся, то це говорить про те, що відносини з учителем чи однокласниками будуть складатися дуже складно.

picПо-третє, якщо першокласник або першокурсникв перший навчальний день порве одяг, то це вірний знак того, що його знання будуть "з дірками". Прикмета не збудеться, якщо над порваною річчю сказати: "рвані зашивається, старанність з’являється. Речі будуть носитися, (ім’я) добре вчитися ".

Погано, якщо учню випускного класу в школі довелося знайти чужу річ. Це означає, що він візьме на себе чужі проблеми (погані оцінки, конфлікти, невдачі).

Якщо студент-першокурсник, їдучи з дому на навчання, в дорозі зустріне п’яного, то це вірна прикмета, що поза будинку він зв’яжеться з поганою компанією.

Також доброю прикметою для першокурсника вважається потриматися в перший тиждень навчання за ручку дверей кабінету декана. Це означає, що студент стане лідером у своїй групі.

Якщо студент хоче, щоб здійснилося його бажання, то ввечері 1 вересня він повинен загадати його, дивлячись на зоряне небо і промовляючи такі слова: "Небеса, небеса, принесіть чудеса. Мене підтримайте, бажання прийміть, в термін виконайте, мене щастям наповніть".

Для кращої підготовки до занять існують такі забобони:

не читайте конспекти за їжею (заїдаєш пам’ять), не дивіться телевізор при читанні конспектів (найпотужніший відволікаючий фактор), не слухайте гучну музику при читанні конспектів (альтернативою може послужити тиха класична музика, кажуть сприяє кращому запам’ятовуванню інформації). При організації перерви — не бажано залишати конспекти і підручники відкритими, щоб запам’ятоване не вивітрилося!

Перераховані забобони дають позитивний психологічний настрій і додаткову упевненість, але їх дотримання аж ніяк не вважається обов’язковим. Так що робіть так, як вам подобається.

Олена Грицаюк

Метки: забобони
 
12:04 15.08.2018
Лариса Коляда опубликовала запись в сообщество з Україною в серці

Усмішка

Світлина від Баба і кіт.

Метки: усмішка
 
11:50 15.08.2018
Лариса Коляда опубликовала запись в сообщество з Україною в серці

Цитата дня

Метки: цитата дня
 
09:31 15.08.2018
Лариса Коляда опубликовала запись в сообщество з Україною в серці

Іван Боберський — автор підручників з фізичного виховання молоді, автор назви "Пласт"

14 серпня 1873, с. Доброгостів, тепер Дрогобицький район Львівська область народився Іва́н Бобе́рський – український педагог, автор підручників з фізичного виховання молоді, автор назви «Пласт».
Меценат, який упродовж життя щомісяця віддавав десятину на культурні українські справи; фінансував УВО та ОУН.
Шляхтич з роду гербу Сас, син священика, інтелектуал, здобував освіту в університетах Львова, Відня та Ґраца. У країнах Західної Європи: Франції, Швеції, Чехії, Німеччини вивчив нові форми й методи фізичного виховання.
Українських підручників для підготовки фахівців фізичного виховання на той час не було, тому Боберський власним коштом надрукував перші підручники з гімнастичних вправ, спортивних ігор: «Забави й гри рухові» (1904—1905), «Копаний м’яч» (1906). «Значення руханкових товариств» (1909) та ін. Пізніше (1913) видав перший посібник для українського Пласту О.Тисовського. Видавав перші українські спортивні журнали, а редагував у багатьох журналах статті з питань руханки та спорту. За його редакцією виходили неперіодичне видання «Вісти з Запорожа» (1910—1914) та щомісячний часопис «Січові вісти» (1912—1914). Випускав метелики, гасла, картки, діаграми, афіші спортивної тематики. Підготував перших українських учителів фізичного виховання. Брав участь у конгресі працівників фізичної культури у Відні 1910 року, а 1912 року вивозив своїх вихованців на змагання до Праги. У 1908—1914 рр. він був головою товариства «Сокіл-Батько».
З ініціативи професора І. Боберського та його гаманця у 1911 році «Сокіл-Батько» у Львові розпочав викуп земельної площі для спорудження спортивного майдану (згодом стадіон «Динамо»).
За часів Першої світової входив до складу Бойової управи стрілецтва, був його опікуном. Видав «УСС в Карпатах», «Збірник пісень УСС», а також зібрав і зберіг документальні матеріали про українське військо.
У листопаді 1920 року за дорученням Державного Секретаріату ЗУНР Боберський з дружиною Жозефіною виїхав повноважним представником до США та Канади для організації допомоги стрілецькому війську. Під час служби за кордоном він постійно підтримував зв’язки з рідним краєм.
Помер 17 серпня 1947 р. Тржич, Словенія.

http://uahistory.com/topics/famous_people/11159

Метки: Іван Боберський
 
13:08 14.08.2018
Лариса Коляда опубликовала запись в сообщество з Україною в серці

Цитата дня

Світлина від Ser Sanych.

Метки: цитата дня
 
12:13 14.08.2018
Настоящий мед всегда чуть терпкий и немного "дерет" горло.
 
12:03 14.08.2018
Лариса Коляда опубликовала запись в сообщество з Україною в серці

Усмішка

Світлина від Баба і кіт.

Метки: усмішка
 
12:00 14.08.2018
Мария Соколенко опубликовала запись в сообщество з Україною в серці

Мед: какой лучше и как отличить подделку

Вкратце напомню полезную информацию про мёд от Валерия Фёдоровича — пасечника со стажем, члена Спiлки Пасiчникiв України, который очень доходчиво ответил на частые вопросы касательно мёда: как выбирать, какой лучше, как отличить подделку.


Читать далее...

Метки: мед
 
08:40 14.08.2018
Лариса Коляда опубликовала запись в сообщество з Україною в серці

Символ кохання

– Таак, виходить, що ми – недоколихані? – накрила мене мокрим рядном Хомівна. – Чому в Україні виші обслуговували латиною та грецькою? Чому найперший український друкований твір написано латиною?
– Сонечко, давай спочатку я тобі задаю питання, а потім ти роби мені сцену: Чому в середньовічній Європі усі церковники розмовляли латиною? Чому в усіх навчальних закладах Європи викладами латиною? А медики й сьогодні послуговуються нею? Та тому, що Біблія католиків писана була тільки латиною, і тільки мова святого письма вважалася канонічною, тобто законною. Це була мова церкви, науки, діловодства.
А тепер думай сюди!
7 лютого 1483 року Юрій Котермак із Дрогобича видав у Римі свій знаменитий трактат «Прогностична оцінка поточного року 1483 року» (Judicium pronosition Anni MCCCCLXXIII). Це перший друкований твір українця, написаний ректором Болонського університету, доктором медицини. Звісно, він міг бути написаний і виданий тільки латиною.
До речі, мовою діловодства княжої Русі, Великого князівства Литовського була рідна книжна мова, а в країнах Європи – латина. Візьми хоча б Францію. Тільки 10 серпня 1539 р. король Франції Франциск I наказав складати всі офіційні документи не латиною, а французькою.
У нас не королі, а закохані жінки опікувалися канонічністю рідної мови.
– О-о-о…. можна тут деталізувати?
– Нам усе можна. Бачиш, серпня 15 дня 1556 року, за волею і коштом кн. Анастасії Заславської Гольшанської, в селі Двірці, неподалік містечка Заслав почали творити Євангеліє живою українською мовою. Замовила книгу волинська княгиня Анастасія Заславська (в дівоцтві Гольшанська-Дубровицька). Дочка київського воєводи Юрія Гольшанського. Її мати Марія з роду князів Сангушків.
Княгиню Анастасію у 15 років видали заміж за князя Кузьму Жеславського (Заславського) із роду князів Острозьких. Оселилася вона у резиденції князів Заславських м. Жеслав (Заслав). І хоч не за власним вибором вона вийшла заміж, але родинне життя вийшло щасливим. Від шлюбу з Кузьмою Івановичем княгиня народила сина Януша і доньку Анну.
Та весною 1556 року помер князь Кузьма Заславський. Охоплена тугою княгиня передала маєтності синові Янушу та під іменем Параскеви переступила поріг Заславського православного жіночого монастиря; стала ігуменею. Як вінок пам’яті за чоловіком, Анастасія благословила й профінансувала переклад Євангелія на «мову роду нашого».
Для роботи над перекладом княгиня Анастасія запросила архімандрита Григорія та переписувача Михайла Василієвича із Сянока (Лемківщина). Своїми знаннями та вміннями вони чудово доповнювали один одного.
29 серпня 1561 р. була завершена робота над пам’ятником коханню – Пересопницьким Євангелієм. Ім’я книзі дало давнє місто Пересипниця, що було колись замком, оточеним стінами й оборонним земляним валом, – «переспоєм» (тому – Пересопниця). Того ж року княгиня упокоїлася.
Від часу появи Пересопницького Євангелія українською мовою, наша мова стала канонічною, народна мова почала вживатися в Богослужінні. А московська мова і сьогодні незаконна.
От чому Пересопницьке Євангеліє, на якому нині присягають президенти, символ української нації, символ кохання.
Та злі ординці з 10 серпня 2012 р. запровадили антиукраїнський Закон про мови Колесніченка-Ківалова (К-К). І сьогодні депутати в Україні (не плутати з українськими депутатами) демонструють вірність кремлівській мові.
– Так вони ж і шиплять кремлівською: АппАззіція, кААліцція, укрАінскій… А у школах на першому уроці хіба не можна дітям розповідати про це?
– Чому не можна? Про Пересопницьке Евангеліє треба знати всім. Я так думаю.

http://uahistory.com/topics/events/11137

Метки: Історичні події
<< назад вперед >>
Мы — это то, что мы публикуем
Загружайте фото, видео, комментируйте.
Находите друзей и делитесь своими эмоциями.
Присоединяйтесь
RSS Наталия Платонова
Войти